Офіцер пробації є водночас:
1) державним службовцем (хоч є винятки, через те що в багатьох сучасних європейських країнах держава делегує функції пробації приватним організаціям) ;
2) соціальним працівником, який надає соціальні послуги як засудженим до альтернативних покарань, так і позбавлення волі;
3) соціальним працівником, який надає підтримку потерпілим від злочинів. Йдеться про надання інформаційної підтримки потерпілим щодо відбування покарання конкретним засудженим як в умовах ув’язнення, так і в умовах вільного суспільства. Інформація, яка надається офіцерами пробації потерпілим, може включати деталі проголошеного вироку, умови відбування засудженим покарання у в’язниці та процес його ресоціалізації, можливість умовно-дострокового звільнення засудженого, гарантії безпеки потерпілого після повернення засудженого до суспільства;
4) посередником у налагодженні діалогу між потерпілим та злочинцем;
5) суб'єктом кримінального процесу, обов’язок якого полягає в наданні суду максимально повної соціальної та психолого-біологічної характеристики про особу злочинця у формі так званої досудової доповіді та рекомендацій щодо міри покарання.
6) суб'єктом кримінально-виконавчого процесу, обов’язок якого полягає у виконанні альтернативних покарань та здійсненні нагляду за злочинцями в умовах вільного суспільства;
7) соціальним працівником, який обслуговує інші соціально вразливі категорії населення (в деяких юрисдиккціях).
Джерело - Ягунов Д.В. Служба пробації: концепція, принципи діяльності, організаційна структура: Конспект лекцій. – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2006. – 74 с.
При використанні матеріалів посилання на автора обовязкове.